Йоґа-сутра Живого Пива

ГЛАВА 1. В ЯКІЙ МАЙСТЕР ГОВОРИТЬ ПРО НЕІСТИННУ ЙОҐУ

В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! Хто має вуха – хай почує.

Сталося так, що в ті далекі часи, коли Шрі Бумер звався просто Бумером і присвячував не менше семи хвилин в день наполегливій медитації, а решту часу – розмовам про це, зустрів він Великого Майстра – Маха-Йоґа Джона Іванича Якобсона[1].

Запитав його Бумер:

- Хай стану я жертвою за тебе, Чоловіче! Чи знаєш ти, в чому суть людських прагнень?

- Збігай за пивом, і я дам тобі перший урок, - відповів Джон Іванич.

І Бумер кинувся за пивом.

- Як тут не знати, - відповів Майстер, коли Бумер повернувся, - суть людских прагнень в Йозі.

 


- І до якої Йоґи прагне людина?

- У кожного Шукача своя Дорога.

Багато хто практикує Сагаджа-Йоґу, Гатга-Йоґу, Крійя-Йоґу, Карма-Йоґу, Раджа-Йоґу, Джняна-Йоґу, Бгакті-Йоґу, Шіва-Йоґу і Карма-Йоґу.

Але це не є істинна Йоґа.

Інші віддані Лайя-Йозі, Джівамукті-Йозі, Агні-Йозі, Інтегральній Йозі, Даоській Йозі, Японській Йозі, Йозі Тибету, Сварка-Йозі, Йозі-Нідра, Сурат-шабд-йозі, Джапа-Йозі і Кундаліні-Йозі.

Але це теж не є Істинна Йоґа.

Дехто займається Фітнес-Йоґою, Йоґотерапією, Йоґою для вагітних, Офісною Йоґою, Йоґою для чайників, Йоґою для українців, польською Йоґою і Йоґою для схуднення.

Є люди, захоплені Аштанга-Віньясою, Йоґою Айєнгара, Віні-Йоґою, Трай-Йоґою, Жуана-Йоґою, Анахата-Йоґою, Мантра-Йоґою, Йоґою Віктора Бойко, Йоґою Сідерського, Йоґою Лаппи, Йоґою Кандиби, Йоґою Кармапи, Астральною Йоґою, Реальною Йоґою, Янтра-Йоґою, Йоґою Корпоративною і Йоґою Груповою. Це також не є Істинною Йоґою. Істинна Йоґа загубилася в джунглях із незрозумілих слів.

- Тоді яка Йоґа являеться істинною? – здивувався Бумер.

- Істинна Йоґа вимагає усамітнення і спокою. Є перший рівень істинної Йоґи, це - Йоґа Живого Пива, – відповів Майстер. – І якщо ти забажаєш, то під моїм чуйним керівництвом, зможеш зрозуміти своє призначення, неухильно слідуючи цим Шляхом.

- А які ще є рівні в Істинній Йозі?

- Є ще Трахни-Йоґа, Долар-йоґа і Йоґа Дурня.

- А чи не можна детальніше розкрити сенс Трахни-Йоґи? – поцікавився Бумер.

- Не можна, - задумливо почухавши муладгару, виголосив Джон Іванич, - це може відвернути тебе від осягнення першого рівня.

-Я згоден, - зітхнув Бумер, - гірше все одно не буде.

-Тоді збігай за пивом, і ми приступимо до другого уроку.

І Бумер кинувся за пивом.

ГЛАВА 2. В ЯКІЙ МАЙСТЕР ВІДКРИВАЄ СУТЬ ЙОҐИ

В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! Хто має вуха – хай почує.

Випивши пиво, Майстер витер уявні вуса і, погладивши неіснуючу бороду, продовжив свій урок.

- То що таке Йоґа? Стану я жертвою за тебе, Майстре, - запитав Бумер.

- Все життя є Йоґа[2], - відповів Джон Іванич, - і згадай моє слово - не пройде і року, як з'явиться Йоґа для Юзерів, Йоґа для Лузерів, Йоґа Гамбургера і Гламурна Йоґа.

- Чому так відбувається?

- Це відбувається через неконтрольовану флуктуацію свідомості кожного окремого індивідуума, який приймае себе за Ґуру, і думає, що саме він має знання про істинну Йоґу. Адже як народжується Ґанґ? Спускаючись з Гімалайських льодовиків Ґанґотрі, він вбирає в себе тисячі прозорих струмочків, чистих як сльоза, стаючи усе повноводнішою до Рішикешу і Гарідвару. Так народжується справжня Йоґа.

- А що відбувається потім?

- Потім цей чистий потік засирають мільйони корів і індусів, а у Варанасі істинний сенс цього Джерела стає прихованим для людського розуміння. Так істинна Йоґа стає замутненою.

- І що відбувається далі?

- Далі, відбувається те, що люди використовують цю каламутну воду для зрошування своїх полів і для освітлення своїх жител. Сонце Індії виснажує її спекою. Сотні струмочків і каналів забирають в Ґанґи силу, поки він виснажений не впаде в Бенгальську затоку. Так вмирає істинна Йоґа.

- Так і Йоґа, народжуючись з джерела Істини, охоплює все більшу кількість людей, потім істинний сенс її каламутніє, дрібніє і розкрадається, а потім продається уроздріб різними шарлатанами.

- Від чого ж відбуваються флуктуації свідомості? – запитав Бумер покірливо.

- Уяви спокійний потік Ґанґу. Оскільки в Індії прийнято скидати нечистоти в річку, то пливуть нею індуські какашки, то тонучи, затянуті в глибину, то весело підскакуючи на хвилях.

- Це самскара[3] плескався в каламутних хвилях врітті[4]. Скажений хоровод вражень, думок і вчинків. У нашому випадку, люди це лайно продають в упаковці з написом «Йоґа».

- Так в чому суть Йоґи? – запитав Бумер.

- Суть Йоґи в припиненні флуктуації свідомості. Іншої суті в Йоґи немає. У Катга-Упанішада Йоґа описується так: «Коли відчуття втихомирені, коли розум у спокої, коли інтелект не вагається, тоді, як говорять мудреці, досягнуто вищого рівня. Цей постійний контроль відчуттів і розуму називають йоґою. Хто досягне цього звільняеться від омани».

- А що нам це дає?

- Це дає нам досягнення мокші[5] або «звільнення».

- І яким чином ми досягаємо мокші?

- Біжи за пивом, і я дам тобі третій урок.

І Бумер метнувся за пивом

ГЛАВА 3. У ЯКІЙ МАЙСТЕР РОЗКРИВАЄ КІНЦЕВУ МЕТУ ЙОҐИ І МЕТОДИ ПРИПИНЕННЯ ФЛУКТУАЦІЇ СВІДОМОСТІ

В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! Хто має вуха – хай почує.

Випивши пива, Майстер витер уявні вуса і, погладивши неіснуючу Бороду, продовжив свій Урок.

І Бумер, дочекавшись, коли Джон Іванич Якобсон вгамує свою спрагу, перетворився на слух:

- Отже, простіше кажучи, суть йоґи – в зупинці розуму, а мета – у досягненні стану «Любов-Усвідомлення-Блаженство». Все, що не відповідає цим двом критеріям, не є Істинною Йоґою.

- А як відрізняти Істинну Йоґу від неістинної? – спитав Бумер.

- Дуже просто, це справа практики. Якщо, наприклад, практикуючи Трахни-йоґу, ти будеш використовувати діряві презервативи, то наслідки не змусять тебе чекати. Які це будуть наслідки, ти можеш побачити на прикладі народонаселення Китаю.

- Добре. То які ж методи припинення флуктуації свідомості?

- Метод лише один і за багато тисяч років іншого ще не придумали. Це Дгарана і Дг’яна. Або, простіше кажучи, Концентрація і Медитація.

- Це як? – не доганяв Бумер.

- Дуже просто. При концентрації ти тупо дивишся на об'єкт і утримуєш розум та думки на цьому місці. Це називають фіксацією свідомості. При медитації ти фокусуєш свій стан на цьому місці.

- Не розумію - в чому різниця, Майстере? - сказав нетямущий Бумер.

- Ну, уяви собаку[6], який хаотично ганяє по дитячому майданчику, відкладаючи купки у пісок і пісяючи на гойдалки. Задача концентрації - посадити собаку на ланцюг біля свого будинку.

- Ага, зрозумів, - вигукнув Бумер. - А шо таке медитація?

- Медитацією буде називаютись стан собаки, коли він заспокоїться і буде сидіти в будці.

- Зрозумів… - полегшено зітхнув Бумер, - але до чого тут динамічна зміна в Гатга-Йозі?

- Збігай-бо краще за пивом, а я дам тобі наступний урок, - відповів Джон Іванич.

І Бумер метнувся за пивом.

ГЛАВА 4. В ЯКІЙ МАЙСТЕР ДАЄ НАСТАНОВИ ПРО ГАТГА ЙОҐУ

В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! Хто має вуха – хай почує.

Випивши пиво, Майстер витер уявні вуса і, погладивши неіснуючу бороду, продовжив свій урок.

- Тут ми маємо елементарну підміну понять, коли брехня видається за істину. Так і свіжозварене нефільтроване пиво є продуктом корисним та швидко псується. Але після процесу фільтрування, пастеризування і розливання у пластикові пляшки з написами «ПІВО» воно стає отрутою і пивом по суті не є, - сказав Майстер Якобсон, який любив барвисті метафори.

- Йоґа, як і Гатга-йоґа, не має ніякого відношення до фізичних вправ, що набули поширення під етикеткою «гатга-йога».

- А як це сталося? - випитував нетямущий Бумер.

- Гатга-Йоґа в Індії, в тому вигляді, в якому вона зараз продається, має не більше 100 років. Цей винахід отримав популярність завдяки Айєнґару, Дешікачару і Паттабгі Джойсу, які були учнями Тірумулаї Крішнамачар’ї і заснували власні школи.

- Є одна версія появи фізкультури під назвою «йоґа». Кажуть, що Крішнамачар’я, страждаючи від флуктуації свідомості, вирішив зобразити асани одну за іншою, в тій послідовності, в якій вони ідуть у Гатга-Йозі Прадіпіці. Оскільки довго залишатися в Прасаріте Падоттанасані[7], щоб виправити врітті, було, щонайменше, нерозумно, він вирішив використовувати асани в динаміці, щоб розім'яти кістки. Для цього він використовував Він'яси (зв'язки), прийняті у Сур’я Намаскар. При цьому, в одних випадках Він'яса – це «Динамічна послідовність Асан», в інших - «рух - зв'язки між окремими позами». Обізвавши цю фізкультуру «гатга-йоґою», підприємливий спортсмен розпочав «вчити» стражденних.

- Звичайно, щоб надати цій справі соліднішу базу, він повідомив, що отримав свої знання з міфічного трактату «Йоґа Корунта» викладений Ваманом Ріші. Цей трактат йому нібито передав його учитель Рама Могана Брагмачарі, але на сьогоднішній день вважається загубленим. Тобто з'явився нізвідки і зник в нікуди.

- Постривай, Майстре, а як же сутри Патанджалі, на які посилаються фізкультурники?

- А ти їх читав?

- Зрозуміло, що так, - образився Бумер, який прочитав на той час тонну езотеричної макулатури.

- Ну, знайди тоді, де там написано про гатга-йоґу, а потім поговоримо.

Бумер припав до лотосоподібних ніг Якобсона, помолився за нього Даттареї і запитав:

- І що говорить Патанджалі, Майстре?

- Він нічого не говорить про гатга-йоґу, зате він сказав про асану: «асана – це нерухома і зручна поза. При припиненні зусиль або зосередженні на нескінченному, асана досягається».

- Слово «асана» означає положення для медитації. В даному випадку це не означає фізичні вправи «гатга-йоґи». Оскільки слово «асана» буквально означає позу для сидіння, ми повинні розуміти це саме так.

- «Тіло належить привчати без незручності і болю залишатися в нерухомому стані впродовж довгого часу».[8]

- Та наскільки я бачив і чув, йоґа - це динамічні вправи, що є підготовкою тіла і що ведуть до Самадгі, - заперечив Бумер.

- Я звертаю твою увагу, що динамічна зміна асан впродовж 1,5-2-х годин, як засіб досягнення Самадгі[9], ні у одному з першоджерел[10] не згадується. Це обман. У гатга-йозі-прадіпіці[11] автор згадує 84 асани, які дав Шіва, і говорить про чотири (!!!) найважливіших. Головною ж називається сіддгасана, досить проста поза, доступна навіть російським громадянам, чий фізичний стан посилений горілкою, солоними помідорами, вареною ковбасою і міцними морозами. Проте, в Йозі Живого пива практикується тільки одна поза – шавасана. Це поза повного розслаблення – «асана повної нерухомості і спокою розуму».

- Я звертаю твою увагу так само на те, що ні один індійський учитель не був учителем фізкультури. Не були в цьому помічені ні Ширді-баба, ні ґуру Нанак, Магаріші Магеш йоґи, ні Ошо, Сайбаба чи Шрі Юктешвар, ні Крішнамурті, ні Йоґа-аватар Ґанапаті Сатчітананда, ні Рамеш Балсекар, ні Рамана Махарші. Зате цією прерогативою оволоділи російські і українські ґуру. Можеш собі представити Сайбабу, що стоїть в Прасаріте Падоттанасані?

- Ні, - похитав головою Бумер.

- І я не можу. Проте на сайтах фізкультури, помилково званою «гатга-йоґою», можна побачити посилання на Сайбабу як на великого йоґа. Воно то так, йоґ – він і в Африці йоґ. Тільки причому тут Сайбаба, який фізкультурою ніколи не займався і прямо говорив про шкоду фізкультури, помилково названої «йоґою». Більше того, Сайбаба, великий йоґ, завжди жартував з фізкультурників: «Що ви тут сидите, ноги-руки згинаєте… ідіть і краще служіть, служіть людям»[12]. Він говорив також, що не дає даршан багатьом йоґам з Гімалаїв, які володіють сіддгами, з причини їх роздутого еґо.

- Я звертаю також твою увагу на те, що асана – це просто одна з сходин йоґи. Асана – це усього лише нерухома поза, що допомагає встановити в нерухомості розум. Будь-яка зміна положення тіла призводить до зміни стану розуму. Адже, якщо ти почнеш обертати собачу будку навколо своєї осі, собаці навряд чи це сподобалося б, чи не так?

- Я звертаю твою увагу на слова, сказані Кірпал Сінґгом[13]: «Тіло за необхідністю має бути встановлене в одній позі на значний час – три години – тому що постійно міняючи позу неможливо займатися практикою йоґи, оскільки з кожною зміною пози врітті приводяться в рух і розум ніколи не стане стійким і спокійним. Отже, потрібна тверда і стійка поза, яка характеризується легкістю і комфортом, щоб той, що практикує, міг не відчувати втоми в той час, коли він сидить для чіт-вріті-ніродга (усунення модуляцій розуму)».

- Я зрозумів, Учителю, - покірливо відповів Бумер.

- Я звертаю твою увагу на те, що Йоґа практикується в таємниці, про це сказано в Шіва-самгіті[14].

- Я звертаю також твою увагу на те, що йоґа практикується тільки наодинці, про це написано в Бгаґаватгіті і йозі Рахас’є, і в Гатга-йозі-прадипіке[15]. Про це ж говорить і Шива Самгіта[16]. Отже, давай не плутати божий дар з яєчнею. Є фізкультура, помилково або навмисно іменована «гатга-йоґа», це «оздоровча гімнастика». А йоґа - це шлях.

- Я звертаю твою увагу на те, що йдучи по шляху, кожен може тренувати своє тіло зручним для себе способом. До психофізичних практик, разом з фізкультурою, яку помилково називають «йоґою», відносяться також: карате, айкідо, дзюдо, йайдо, бодібілдінг, джоггінг, стрільба з лука, баскетбол і боулінг.

- А ті, хто йдуть по цьому шляху називаються «йоґами»? – запитав Бумер.

- Ми, на жаль, знаходимося в полоні слів. «Йоґами» у нас називають навіть асенізаторів, хоча вони не є двіджами[17]. Зважаючи на повну дискредитацію слів «йоґ» на позначення людини, що йде по істинному шляху йоґи, ми повинні використовувати слово «йоґин».

- І кого ми можемо називати «йогином»?

- Збігай за пивом, і я викладу тобі п’ятий урок.

І Бумер кинувся за пивом.

ГЛАВА 5. У ЯКІЙ МАЙСТЕР РОЗ’ЯСНЮЄ, ХТО МОЖЕ ЗВАТИСЯ «ЙОҐИНОМ»

В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! Хто має вуха – хай почує.

Випивши пиво, Майстер витер уявні вуса і, погладивши неіснуючу бороду, продовжив свій урок.

- Бгаґават Ґіта дає нам чітке визначення того, хто називається «йоґином»:

Коли думки потік, приборканий,
перебуває лише в Атмані, Партга,
коли людина заспокоїла бажання -
тоді вона іменується «йоґин».
Коли йоґин приборкує думку,
сам себе зміцнює в йозі,
він подібний до свічки, чиє полум'я
не коливається в місці без вітру.

- Про це так само говорить і Шіва Самгіта: «Відмовившись від усіх помилкових бажань і залишивши усі помилкові прихильності світу, йоґин бачить у своєму власному дусі Вселенський дух в його справжній суті».

- Так справжнього послідовника Йоґи Живого Пива, називають «йоґином», адже він не торгує Живим Пивом. Йому немає потреби видавати пастеризоване пиво за Живе. Вільний від усього, сидить він у відокремленому місці, в повній таємниці, п'є кухоль за кухлем, лише зрідка роблячи перерви для відвідування вотерклозету.

- Позбувшись поганої компанії, зігрівання зимою біля вогню, статевих зносин і тривалих подорожей; купання рано вранці, поспіху і важкої фізичної роботи, сидить собі Йоґин і п'є кухоль за кухлем.

- Позбувшись марнославства і гордині, перемог і поразок, хорошого і поганого, учителів і учнів, сидить собі Йоґин і п'є кухоль за кухлем.

- В Йозі стійкий, від прив’язок вільний, зрівнявши невдачу з удачею, байдужий до плодів своїх дій, сидить собі Йоґин і п'є кухоль за кухлем.

- Отже, кажу тобі, тільки людина, що практикує Йоґу, може називатися Йоґином. «Всякий, хто дійсно практикує йоґу, досягне успіху, будь він молодий, старий або навіть старезний, слабкий або хворий. Успіх (Сіддгі) досягається практикою. Як можна досягти успіху без практики? Від одного тільки читання книг про Йоґу успіх не прийде. Сіддгі не досягти носінням одягу йоґина або розмовами про йоґу. Лише у безустанній практиці – секрет успіху. Це – поза сумнівом, і немає іншого»[18].

- Так хто ж такі російсько-українські гуру, які практикують фізкультуру та називають себе йоґами? - поцікавився Бумер.

- Ось що з цього приводу говорить Андрій Лаппа: «До недавнього часу мене цікавила тільки гатга-йоґа. Причому цей інтерес був так чи інакше пов'язаний з асанами, навіть якщо я серйозно практикував пранаяму і медитацію. Але після 36 років я відчув явний дефіцит духовності. Імениті учителі на Сході - чудові. Вони дуже добре знають методику, можуть навчити багатьом цікавим штучкам. Але якщо придивитися уважніше, видно жадібність, бігаючі оченята хитруна і інші натяки на несправжність»[19].

- Прочитай уважно ці слова. У них уся суть фізкультури - дефіцит духовності. Крім того, ґуруджі Андрій дає нам зрозуміти, що якщо вже індійські учителі - шахраї, то що узяти з російсько-українських ґуру? Істинно говорю тобі, так і «Хайнекен», будучи пивом непоганим в Голландії, стає натуральною сечею, коли його розливають в Росії.

- Так що виходить? Займатися фізкультурою, яку називають «йоґою», не треба? - запитав нетямущий Бумер.

- Чи займатись фізкультурою, яку називають «йоґою», дзюдо, бодібілдінгом, айкідо, бальними танцями, боулінгом або фрідайвингом - кожен вирішує для себе. Головний принцип в цьому - дотримання міри. Адже є прислів'я: «що росіянинові добре, то німцеві смерть». Складно уявити індуса на березі Ґанґу з вудкою, малоймовірно, що він при цьому нарізуватиме сало і, випивши чарку горілки, навряд чи закусить малосольним огірком.

- Головне - це міра в усьому. Адже це нам говорив Будда, про це ж говорить Крішна:

У їжі, у відпочинку будь помірний,
будь помірний в звершенні дій,
уві сні і в спостереженні - так набудеш ти
йоґу, що відносить скорботу[20].

- Все є ліки і усе є отрута, уся справа в дозі, як любив говорити Гіппократ. Тому треба побоюватися моменту, коли фізкультура переходить в спорт. Це відгукнеться. Треба побоюватися моментів, коли оздоровча практика перетворюється на практику нездорову. Голодування, вживання сечі, Варджолі-Мудра або Шанк Пракшалана – це такі речі, корисність яких дуже сумнівна.

- Як не можна змішувати горілку з Живим Пивом, так не можна змішувати поняття «Шлях» з розвагами або оздоровчими практиками. Як не можна називати пастеризоване пиво в пластиковій упаковці «пивом», так треба відрізняти Йоґинів від фізкультурників. У цьому суть.

- Я зрозумів, Майстре, так що мені робити?

- Ти, давай, збігай за пивом, і ми приступимо до шостого уроку.

І Бумер метнувся за пивом.

ГЛАВА 6. У ЯКІЙ МАЙСТЕР ГОВОРИТЬ ПРО ТЕ, ЧОМУ ІСТИННЕ ВЧЕННЯ НЕ ПРОДАЄТЬСЯ, А ДАЄТЬСЯ

Випивши Живого Пива, Майстер Джон Іванич Якобсон продовжив:

В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! Хто має вуха – хай почує.

- Все у світі виникає з одного Джерела і усе повертається туди. Енергія життя живить енергію смерті і навпаки. Батько наш небесний піклується про нас, якщо ми ввіряємо себе його волі. Але відколи Іуда продав Христа, а на виручку видав «Євангеліє від Іуди» і отримав прибуток, у світі усе змінилося. Навчання і Практики продаються за допомогою мережевого маркетингу. Торговці називають себе Учителями, а на продаж Вчення можна отримати патент, заплативши гроші.

- Отець наш небесний не бере з нас плату, за те, що ми гріємося в променях сонця або дихаємо повітрям. Христос, Будда і Магомет не брали плату за свої проповіді. Крішна, Магавіра і Бодгідгарма не брали плату за свої настанови.

- Якщо я правильно зрозумів, Майстре, брати гроші погано? - запитав тупенький Бумер.

- Брати гроші добре, але коли ти торгуєш ковбасою або насінням. Погано брати гроші за духовні настанови, бо одне виключає інше. Нерозуміння цього питання є головною перешкодою на Шляху Шукачів Істини.

- Брати гроші добре, але коли ти продаєш те, що купив сам. Але чи можна продати Одкровення, Святий дух, Стан Самадгі, Слово Боже, Молитву або Тишу?

- Уяви собі, що ти запросив додому друга і почастував його Живим Пивом.

- Уявив, - сказав Бумер, облизуючи пересохлі губи.

- Випили ви пива, а ти йому говориш: «Давай, мовляв, гроші - плати за пиво». Що він скаже?

- В голову дасть, - відповів Бумер.

- І я так думаю. А ось якщо б ти був барменом, він би тобі гроші заплатив. Об'єкти і суб'єкти повинні називатися правильними іменами, тоді не буде головоломок.

- Ти можеш називатися майстром, і брати плату, але завжди роз'яснюй: я майстер-обробник, я майстер-перукар, я майстер спорту. Ти можеш називатися учителем, але завжди пояснюй: я - учитель математики, я - учитель верхової їзди, я - учитель фехтування. Ти можеш зватися інструктором або тренером, але завжди говори, що: я інструктор по «гімнастиці», яку чомусь називають «йоґою»; я тренер по карате, яке чомусь називають карате-до; я тренер по вільних фрикціях, які чомусь називаються тантрою. Ти можеш називатися ґуру, але завжди пояснюй, що: я - ґуру російського року, я - ґуру веб-дизайну, я - ґуру куховарської книги.

- Брати гроші добре, але за навчання. Добре, коли це робить викладач, інструктор або тренер. Це природний обмін. Стабілізована енергія учня (у вигляді грошей) віддається тренерові в обмін на те, що він витрачає свою енергію (у вигляді знань і навичок). Але як можна торгувати Вченням або Істиною? Обдумай це.

- Ти повинен запам'ятати, що ґуру, майстер і учитель може узяти тебе за руку і вивести з темного лісу Хибних Переконань. Вони можуть зробити це в декількох випадках :

-          якщо ти гідний

-          через співчуття

-          якщо ти страждаєш

-          якщо ти опинився поруч

- Але вони не можуть зробити це за гроші. Істинне Вчення не продається за гроші. Вчення - це, по суті, Віра. Віра Учня в Учителя і навпаки. Чи можна торгувати Вірою? Обдумай це, як слід.

- Відносини Учителя і Учня - це більше, ніж стосунки матері і сина, дружини і чоловіка, це більше, ніж братська любов і чоловіча дружба.Чи можна продавати Любов? Обдумай це, як слід.

- Учитель запалює в серці учня вогонь надії. Чи можна брати плату за надію? Обдумай це, як слід.

- А тепер, давай-бо, збігай за пивом, і ми приступимо до сьомого уроку.

І Бумер метнувся за пивом.

ГЛАВА 7. У ЯКІЙ МАЙСТЕР ГОВОРИТЬ ПРО САМАДГІ І ПОРИНАЄ В НІРВАНУ

Випивши Живого Пива, Майстер Джон Іванич Якобсон продовжив:

В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! Хто має вуха – хай почує.

- Отже, Істинна Йоґа веде нас до Самадгі і це Йоґа Живого Пива.

- А що таке Самадгі? - запитав Бумер.

- Самадгі - це третій ступінь Сан’ями. Сан'яма - це спосіб осягнення реальності в Йозі, яка передбачає розкриття суті речей аж до осягнення Аллаха.

- У випадку з собакою ми маємо Сан’яму з трьох стадій:

-          коли собака прив'язаний на ланцюг до своєї будки, і ми утримуємо його (розум) в одному місці. Це Дгарана, або концентрація.

-          коли собака заспокоївся і сховався в будку, а ми фіксуємо його (розум) стан. Це Дг’яна, або медитація.

-          коли собака (розум) зник, зникла будка і ланцюг – це Самадгі, або споглядання поза формами.

- Ого, виходить, я теж зник? - запитав Бумер.

- Властиво, ти як крапля пива розчинився в келиху Живого Пива, і ти зник. Залишилося тільки Живе Пиво. Океан Живого Пива. Океан Любові. Це і називається «з'єднанням» або «Йоґою». Це і називається «вивільненням».

- Якщо б було море пива, я б дельфіном став красивим, - подумав Бумер, і запитав: - А в чому сенс Йоґи Живого Пива?

- Сенс її в тому ж, в стримуванні коливань розуму. Її вінець - досягнення Самадгі, а там і до Нірвани рукою подати.

- Мені щось не хочеться в Нірвану, - засумнівався Бумер.

- А куди тобі хочеться? - здивувався Джон Іванич.

- На пивний фестиваль в Мюнхен, - відповів недбайливий Бумер.

- Ну, тоді у тебе один Шлях - стати Бодгісатвою.

- Це як? - зрадів Бумер.

- А так - залишаючись в Сансарі, рятувати живих істот.

- О, це  по мені завдання, - гордо розпрямив плечі майбутній Бодгісатва. - Я готовий, а як це робити?

- Ну, для цього тобі прийдеться посилено практикувати Йоґу Живого Пива, щоб перейти до другого ступеня.

- А як її практикувати? - запитав Бумер.

- Дуже просто. Ти повинен зосередитися на Живому Пиві. І відкинути всяку думку про пастеризоване пиво в пластикових пляшках, що продається під ярликом «Піво».

- В чому ж суть цієї практики? - не зрозумів Бумер.

- Суть її теж проста. Ти повинен керуватися наступними принципами:

-          пити тільки Живе Пиво,

-          виключити з раціону інші напої, навіть компот.

-          концентруватись на кожному кухлі,

-          і медитувати над його інгредієнтами.

- Зазвичай після 12 кухлів наполегливий Йоґин досягає Саторі.

- Коли ти зможеш прийняти 12 кухлів по 12 разів, ты розчинишся в Самадгі і станеш Бодгісатвою.

- Йо, - сказав Бумер. - Я зрозумів.

- Йо, - сказав Джон Іванич Якобсон, і раптом зник.

Бумер подивився на стіл, де стояли порожні кухлі з-під Живого Пива. На місці Майстра лежав якийсь папірець. Бумер узяв його в руки, папірець випромінюв Саттву. Це було запрошення на «Октоберфест»[21].

 

P.S.

«Декому з вас може здатися, що ці пояснення швидше вибивають ґрунт з-під ніг Йоґи; що я занизив її до категорії звичайних речей. Це була моя ціль. Нема сенсу боятися Йоґи, трепетати від Йоґи, бентежитися і впадати в оману від Йоґи, або захоплюватися Йоґою. Якщо ми хочемо добитися якого-небудь прогресу в її вивченні, то нам потрібні ясні голови...»[22].

Цю Сутру я написав в позбавлення від Врітті усіх розумних істот. Присвячується вона Анастасії Любимовій. Людині і параплаву[23].

 

ПРИМІТКИ:


[1] Реальна особа, учень Майстра Джи

[2] Слова належать Шрі-Ланці Ауробіндо, і карбують на індійській монеті в дві рупії ювілейного випуску.

[3] Самскара (на санскриті) – несвідомі враження. Походить від «сам» - сума і «каара» - творець. Дослівно означає «сума зробленого творцем». Місце зберігання карми. Цей термін використовується для позначення відбитків, залишених в розумі індивідуальними діями або зовнішніми обставинами, і здатних виявлятися при будь-якому сприятливому випадку – навіть в майбутньому народженні.

[4] Врітті - буквально: «вір». Врітті (думки) нижчого розуму (чітти) розділяються, згідно з Патанджалі, на п'ять груп: (1) правильні ідеї; (2) помилкові ідеї; (3) фантазії; (4) ідеї, що приходять під час сну; (5) спогади.

[5] Мо?кша (санскр. «звільнення») - звільнення з кругообігу народжень і смертей (самсари) і усіх страждань і обмежень матеріального існування; те ж, що і мукті.

[6] Тут собака ототожнюється з розумом

[8] «Надабінду упанішада», 3.3.1.

[9] Самадгі - стан свідомості, такий стан, для виникнення і підтримки якого не потрібні ніякі інші причини, окрім існування самої цієї свідомості. Таким чином, обривається причинно-наслідковий зв'язок існування.

[10] Першоджерела – це: «Сутри Патанджалі» з коментарями В’яси, Упанішади, Ріґведи, Міва-самгіти, Ґгеранда-самгіта, Бгаґавадґіти, Гатга-Йоґи-прадіпіки.

[11] Гатга-Йоґа-прадіпіка – написаний на санскриті текст про Гатга-Йоґу, імовірно датований XV століттям. Автором вважається Свамі Сватмарама, послідовник Свамі Ґоракші. Є прадавнім вцілілим класичним текстом Гатга-Йоґи. Інші два тексти, що датуються пізнішим періодом – це «Ґгеранда-самгіта» і «Шіва-самгіта».

[12] Зі слів просвітленого майстра Кирила (Євгеній Даниленко), який прожив в Путтапарті близько 10 років.

[14] 5.207. Гатга Йоґа плідна, поки зберігається в таємниці. Відкритою вона втрачає свою силу.

[15] 1.11. Йоґини, що прагнуть до досягнення досконалості, повинні підтримувати в таємниці вчення Гатга Відья. Тільки у таємниці це вчення дієве, і стає неефективним, якщо його відкрити. 1.12. Йоґин повинен практикувати Гатга Йоґу в маленькому приміщенні, розташованому у відокремленому місці, де немає скель, вогкості і вогню, в країні, керованим мудрим владикою, де люди добрі, а їжа добувається легко.

[16] Нехай Йоґин прямує в хороше і приємне відлюдне місце, зробивши підстилку з трави куша, прийме там Падмасану, і почне практикувати Пранаяму.

[17] Двіджа (два рази народжений) - в Індії члени трьох вищих варн: брагмани, кшатрії і вайш’ї, що пройшли (зазвичай у віці 8-12 років в будинку наставника-гуру) обряд упанаяни, що символізував друге народження і надавав право на вивчення вед.

[18] Гатга-йоґа прадіпіка

[20] Бгаґавадґіта, VI.16-17.

[21] Пивний фестиваль в Мюнхені, що проводиться щоосені.

[22] Алістер Кроулі «Вісім лекцій з йоґи».

[23] Пароплав - це людина, що усвідомила не-двоїстість буття. І хай буде з ним Авалокітешвара!